З появою теплиці у жителів з'явилося більше можливостей для озеленення території.
Яка твоя улюблена квітка? Пишну айстру, витончений тюльпан, а може, витончену троянду? Або все разом? Поки ми самі визначали свої «квіткові» уподобання, на горизонті з’явився Смородинський будинок культури. Двері відкриті, слуги Мельпомени і Терпсихори готові зустрічати гостей. Йдемо на зустріч.
– Ой, петунія! Інший. А ще є ціла галявина – не доходячи до місця зустрічі, переводимо погляд і увагу на садівничу роботу працівників культури.
Робимо спритний поворот голови і кидаємо погляд на місцеву адміністрацію – ось і петунія. Випадковість чи смородина – затяті шанувальники яскравої садової краси?
– Це моя радість, моя пристрасть, моя петунія! – Наша зустріч із завідуючою Смородинського палацу культури Людмилою Сошиною починається з цікавої точки, посеред двох її стихій: квітів і культури.
П’ятнадцять років тому вона стояла біля керма місцевої культурної галузі, саме тоді на вулицях села почали з’являтися перші паростки її улюбленої петунії. Благоустрій території, як виявилося, хоч і є пріоритетним для бюджетників, але дуже затратний. В першу чергу це торкнулося енергоресурсів, «все треба було робити своїми силами».
Навесні природні красуні розквітли не лише у звичному місці проживання, а й на підвіконнях Смородинського будинку культури. Чудеса? Ні, досить буденна робота творчої групи. Минулого року виростили 6,000 тисяч паростків петунії.
– Це було справжнє випробування для всієї команди. На роботу приходили заздалегідь, після робочого дня починалися «додаткові». Все потрібно поливати, підгодовувати, пікірувати, кожен паросток повертати, щоб рослина розвивалося рівномірно. Ви не повірите, але наші «діти» виросли у звичайних пластикових стаканчиках – коли мова заходить про її «домашніх улюбленців», Людмила Миколаївна змінюється в обличчі.
До самовідданої додаткової роботи працівників культури долучилися працівники адміністрації, школи та інших установ. У листопаді-грудні всі разом купували насіння. Коли велика посилка прийшла на пошту, лише найбільш необізнані замислювалися про її вміст. Що там? петунія! Правда, поки що у вигляді маленького і беззахисного насіння.
І ось… наш погляд на зустрічі привернули перші цьогорічні плоди спільної роботи смородинівських активістів – щойно розквітлі петунії темно-фіолетового кольору. Ще тендітні стебла ледве тримають велику і мальовничу квітку:
«Два місяці тому це був маленький паросток. Викинули б, але в мене девіз: кожен має право на життя! Я даю шанс і вірю в кожен паросток до останнього.
Але це все передісторія, хоча в нашому випадку вона зіграла головну роль.
– Як було б добре, якби у нас була теплиця, – така розмова йшла на наступній планерці. Поговорили про ідеї, мине час, дізнаємося про ініціативні проекти – неохоче (з обох сторін – авт.) покинули розмову про її улюблені кольори та перейшли до продовження розповіді.
Проект по вирощуванню розсади однорічних квітів для благоустрою території Смородино сподобався не тільки в нашому районі, а й отримав особливу увагу на обласному рівні. Ідея проривна, але її захист від Людмили Миколаївни став ще успішнішим. Надзвичайно щирою та об’ємною була мова про доцільність створення теплиці та необхідність озеленення сільських територій.
– Запрошую до нашого королівства! – довгоочікувані слова. Їдемо оглянути теплицю – своєрідний, теж плід спільної праці ініціативної групи села. Цього року фінансування пройшло, і на території сільської ради розпочато будівництво «смородинової теплиці».
Будівля вже готова прийняти перших гостей саду: вода, світло, опалення – в теплиці є інфрачервоні лампи. Правда, в цьому сезоні смородина не встигла скористатися новим придбанням, вони вирішили в останній раз звернутися до старого «підвіконня». Але це востаннє!
Площа теплиці дозволить виростити більше 10 тисяч паростків. Звісно, асортимент буде розширюватися – до улюблених петуній додадуться гацанія, шавлія та чорнобривці. А щоб теплиця не простоювала в міжсезоння, у начальника відділу Смородинського краю Марини Вахрушевої виникла ідея вирізати в ній багаторічні кущі. Через пару років можна подумати про власний фестиваль «Смородина цвіте»…
– Що ж, ми готові все довести до ідеалу, наша команда дружня, невимушена. Душа радіє, коли бачиш результат своєї праці, який може порадувати не тільки тебе, а й оточуючих – наша співрозмовниця заряджена на продуктивне майбутнє.