Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року 68% населення планети проживатиме в містах. Це означає, що кількість охочих займатися сільським господарством зменшиться. Але вихід є: сучасні технології дозволяють вирощувати ягоди, овочі, трави та гриби будь-де — навіть у занедбаних тунелях метро та на дахах хмарочосів. Plus-one.ru — про те, як розвивається міське сільське господарство.
Міські ферми чимось схожі на бібліотеки і дозволяють розмістити максимальну кількість саджанців на мінімальному просторі
Вертикальне землеробство
Вертикальні міські ферми – це автоматизовані агропромислові комплекси. Грядки розташовують на спеціальних стелажах, тому ферма займає мінімум місця. Його можна встановлювати як на вулиці, так і всередині приміщень.
Міські ферми розраховані на цілорічне виробництво. Їх власникам не варто побоюватися, що урожай з'їдять шкідники або що через відсутність поливу плоди стануть гіркими. Усі важливі процеси контролює програма автоматичного керування. Датчики перевіряють стан рослин і ґрунту, програмне забезпечення відповідає за підтримку оптимальної температури, освітлення, вентиляцію та регулярний полив, а штучний інтелект прогнозує врожайність.
Рослинам у міському господарстві грунт практично не потрібен: усе необхідне вони отримують із живильного розчину, який надходить до коріння. При цьому коренева система може розташовуватися в субстраті, наприклад, в керамзиті, кокосовому волокні, торфі, або просто висіти в повітрі. У міських теплицях можна вирощувати багато культур: зелень, салат, болгарський і чилі перець, баклажани, полуницю. Помідори та огірки вирощувати складніше — вони займають багато місця. А коренеплоди, такі як картопля чи морква, у міських господарствах взагалі не ростуть.
Для сучасних споживачів міські теплиці стали способом отримати екологічно чисту продукцію «прямо з городу»
Тенденції зростання ринку міських ферм
Одна з перших комерційних вертикальних ферм з'явилася в Сінгапурі в 2012 році. Площа цієї острівної держави з населенням понад 5.5 мільйона чоловік становить всього 733 квадратних кілометри, приблизно в три рази менше Москви (з урахуванням Нової Москви), тому мульти — там швидко набули популярності багатоярусні ліжка.
Міське сільське господарство активно розвивається і в інших країнах світу. Так, в Лондоні в підземних бункерах вирощують салат і зелень, а в покинутих гілках метро вирощують гриби. Найбільшу російську міську ферму будує в Єкатеринбурзі компанія «Агротехнофарм». На площі близько 95 тис. кв.м буде вирощуватися понад 1 тонн полуниці на рік. м. До 2027 року компанія планує побудувати ще 49 таких ферм у різних містах Росії.
Для сучасних споживачів міські теплиці стали способом отримати «прямо з городу» екологічно чисту продукцію, вирощену без пестицидів і консервантів. За прогнозом американської консалтингової компанії Grand View Research, до 2028 року світовий ринок міських ферм досягне $21.15 млрд із річним приростом на 23.6%.
Збільшенню попиту сприятиме не лише інтерес до органічної їжі, а й глобальне потепління. Кліматологи з Фінляндії вважають, що в 30% сільськогосподарських регіонів світу знизиться врожайність, а деякі ділянки землі взагалі стануть непридатними для вирощування рослин. Так, на території Росії налічується близько 100 мільйонів гектарів землі, що піддаються опустелюванню, а площа Сахари за останнє століття збільшилася на 10%.
Міські ферми окупаються майже вдвічі швидше, ніж класичні теплиці
Мінуси і підводні камені
У Росії сіті-фармінг тільки починає розвиватися, тому шанси зіткнутися з високою конкуренцією мінімальні. Але перш ніж приступити до облаштування багатоярусних грядок, варто врахувати наступні нюанси:
Потрібні значні фінансові вкладення. Установка для вирощування мікрозелені в домашніх умовах коштує 10-40 тисяч рублів, а вертикальна ферма комерційного використання площею 100-120 кв. м — 700-800 тис. руб. Але на цьому витрати не закінчуються. Система споживає багато електроенергії і потребує регулярного обслуговування. За використання програмного забезпечення також доведеться платити — близько 100 рублів на місяць за кожен квадратний метр «грядок».
Для запилення деяких рослин потрібні такі комахи, як джмелі. Якщо ви облаштовуєте ферму біля житлових будинків, потрібно подбати про те, щоб вони не вилетіли з вікна і не оселилися на балконі сусідів.
Фермерство на даху
Міські теплиці з’являються і на дахах багатоповерхівок у мегаполісах. Наприклад, на даху виставкового центру Porte de Versailles у Парижі відкрили ферму площею 14 тисяч квадратних метрів. Його продукти використовуються для приготування їжі в місцевому ресторані. На даху супермаркету в Брюсселі росте понад 60 видів культур, а компанія Brooklyn Grange облаштувала на дахах Нью-Йорка міські ферми площею 2.2 га і щорічно збирає з них понад 44 тонни продукції.
У Росії почали використовувати дахи будинків для озеленення. Особливо ця тенденція поширена в Москві — тут на висоті пташиного польоту ростуть лугові трави, квіти, чагарники і навіть дерева. Такі сади не потребують поливу — їм достатньо дощової води. Можливо, скоро на дахах російських будинків з'являться ферми.
У 2009 році підприємці з Великобританії придумали грибну ферму Grocery і почали навчати людей цьому бізнесу.
Грибна ферма
Гриби – найкращий варіант для міського господарства: їм не потрібно багато тепла і світла, а значить, споживання електроенергії буде мінімальним. Підійде практично будь-яке приміщення, в тому числі покинуті стоянки, склади, бомбосховища, підвали. Так, компанія Grocery з Великобританії вирощує гливи на третьому поверсі звичайної офісної будівлі на мішках, підвішених до металевих балок. В якості субстрату використовується солома та кавова гуща, яку щотижня працівники Grocery забирають із місцевих кав’ярень. В кімнаті 20 кв. м щотижня виростає 75 кг глив. Фермери збирають їх і відразу доставляють клієнтам.
Містофермерство як фактор розвитку міського середовища в концепції сталого розвитку
Вирощування рослин у міських господарствах економить природні ресурси. Витрата води зменшується до 95%, ґрунту – до 99%. Крім того, такий підхід не потребує обробки посівів пестицидами, гербіцидами, фунгіцидами. А завдяки короткому шляху від «саду до прилавка» зменшується вуглецевий слід продукції. Все це наближає нас до досягнення ЦСР 11 — «Забезпечення екологічної стійкості міст і населених пунктів».
Міські ферми можуть допомогти в боротьбі з вирубкою планети. Професор громадського здоров'я та мікробіології Колумбійського університету Діксон Деспом'є зазначив, що якщо фермери вироблятимуть 10% їжі в міському середовищі, це дозволить щороку звільняти 34 тисячі квадратних кілометрів сільськогосподарських площ для відновлення лісів.
Ще однією метою міського садівництва є усунення голоду. У деяких країнах, в тому числі африканських, територій, придатних для сільського господарства, катастрофічно мало. У той же час населення світу продовжує зростати, а разом з ним і кількість людей, які страждають від голоду. Облаштування міських ферм може вирішити цю проблему, а також створити додаткові робочі місця.
Джерело: https://plus-one.ru