На його основі ТДУ розробить технологію визначення того, чого не вистачає рослинам для вирощування у великих теплицях і у відкритому грунті, вчені вже проводять дослідження з полуницею.
Тюменські вчені створили розумну міську ферму, де в лабораторії розробляють технологію визначення, чого не вистачає рослинам для вирощування у великих теплицях і у відкритому грунті. Вчені вже почали працювати в лабораторії з полуницею, повідомили журналістам у вівторок у відділі стратегічних комунікацій ТДУ.
«Сіті Ферма» — так називається лабораторія Інституту Х—БІО ТГУ, яка виконує проект Західно-Сибірського міжрегіонального НОЦ «Інтелектуальна система біологічного захисту рослин в модульних агробіотехнічних комплексах» своїми співробітниками. Завдання міського господарства – отримати технологію, яка буде корисною у великих теплицях і у відкритому грунті. Експеримент зі створення інтелектуальної ферми полягає в тому, що підключений від нейронної мережі робот пересувається по рядках рослин, фотографує кожну та визначає, чого кожній рослині не вистачає», – йдеться у повідомленні.
За словами фахівців господарства, ідеального конструктивного профілю для рослин наразі не існує. Фермер і агроном мають свій профіль, приблизний. «І для кожного сорту ми створимо свій профіль, ідеальний для цього сорту. Ми створимо робота, який розпізнає хворобу на ранній стадії та подасть сигнал. Сьогодні часто трапляється так, що хвороби рослин не виявляються вчасно, і власники теплиць несуть величезні збитки», – йдеться у повідомленні.
Можливо, рослині не вистачає мікроелементів — магнію, азоту або якась хвороба. Також вчені експериментально визначають, як поводиться рослина при нестачі і надлишку азоту. Далі база даних збирається та завантажується на сервер. Спеціальні датчики фіксують параметри вологості і температури.
Вчені вже почали працювати з полуницею. Незабаром поруч з’явиться вертикальна ферма, де будуть досліджувати помідори, огірки та карликову малину. У промислових агробіокомплексах рослини страждають від бактеріальних і вірусних хвороб, шкідників, нестачі поживних речовин. Тому в майбутньому вчені збираються вивчити шкідників і ентомофагів, які їх пожирають. «Автоматизовані комплекси для вирощування сільськогосподарських культур є перспективним напрямком досліджень і розробок, до того ж актуальним сьогодні в рамках імпортозаміщення харчових технологій», – зазначив ректор ТДУ Іван Романчук.
Західно-Сибірський РЕЦ був відкритий в 2019 році одним з перших в країні, працює на території Тюменської області, Ханти-Мансійського і Ямало-Ненецького автономних округів. Пріоритетними напрямками діяльності центру стали «Біологічна безпека людини, тварин і рослин», «Біологічна та екологічна безпека в Арктиці: нові стандарти та технології життєзабезпечення», «Нафтогазова промисловість: цифрова трансформація для розвитку конкурентоспроможних технологій та виробництво високотехнологічної продукції». До складу Західно-Сибірського міжрегіонального НОЦ входять десять вузів, 14 наукових організацій і центрів, сім організацій реального сектора економіки.
Джерело: https://nauka.tass.ru/