Аспірант Азово-Чорноморського машинобудівного інституту Максим Попов спроектував і побудував автономну від інженерних мереж енергозберігаючу теплицю в Зернограді. Такі комплекси називають біовегетаріями. Вони дозволяють вирощувати різні культури в теплиці протягом усього року. Такі технології тільки починають використовуватися в сільському господарстві і ще не отримали широкого поширення.
Зараз теплиця, яку збудував Максим Попов, проходить випробування. Почали вирощувати мікрозелень і традиційну зелень. За словами Максима, урожай хороший і вже приносить дохід.
Почати розробку високотехнологічних теплиць переконав науковець і підприємець Максим Попов його керівник. Максим не хотів вивчати теплиці, але, прислухавшись до порад колег, спробував і зацікавився темою.
– Навіть у магістратурі агітували робити теплиці, але я не робив, не лежала до цього душа. Потім вступив до аспірантури, керівник запропонував зайнятися теплицями, я погодився. Ну що ж, ходімо. Ми почали потихеньку писати наукові статті, накопичувати матеріал і дійшли до розробки біовегетаріанства.
У 2019 році Максим виграв конкурс «Умник» і отримав грант від Фонду сприяння інноваційній діяльності в розмірі 500 тисяч рублів, що дозволило йому перенести проект з креслень в життя. На своїй ділянці в Зернограді Максим побудував перший зразок теплиці.
Біовегетаріанські теплиці відрізняються від звичайних теплиць тим, що працюють автономно від комунальних мереж і можуть забезпечувати теплом цілий рік. Сонячна енергія перетворюється в електричну за допомогою фотоелектричних модулів. Для забезпечення водопостачання під рослинністю робиться колодязь. Вода з нього перекачується в баки, встановлені біля теплиці. Ще однією перевагою біорослини перед традиційними теплицями є наявність північної утепленої стіни, що зменшує втрати тепла в холодну погоду.
Головною ознакою біорослинності є система збереження й акумуляції тепла в ґрунті. Пінополістирол укладається на глибину близько 50 см. Насипається шар піщано-гравійної суміші, монтуються контури теплопостачання, потім укладається ще один шар суміші, заливається бетон, зверху насипається шар грунту.
У звичайних теплицях при підвищенні температури в теплу пору доби відкриваються кватирки і починається інтенсивне провітрювання. У біовегетаріанців тепловий потік спрямовується не на вулицю, а під грунт у бетон. При охолодженні бетон віддає тепло, з грунтової системи потік перенаправляється вгору.
Зараз експериментальний зразок біовегетарії проходить випробування. Другий рік тут вирощують близько 20 сортів мікрозелені та класичної зелені.
Теплиці призначені для фермерських поселень, де є центральне електропостачання, але комунікації в поля не проведені. Створення біовегетаріану дозволяє заощадити на підключенні мереж і опаленні теплиці. За словами Максима, коли взимку мороз сягав -23 °C, у теплиці було +13 °C. Незважаючи на переваги вегетаріанської рослини, відкрити бізнес з їх виробництва і вивести проект на ринок складно. Продавати такі теплиці Максим Попов зараз не планує. Попит, ймовірно, буде низьким. У нинішній кризовій ситуації всі намагаються заощадити, тому виберуть традиційну теплицю, вартість якої в рази менша. До того ж на перевірку вегетаріанської рослини знадобиться не менше 5 років, в ідеалі – від 10 до 15 років. Має бути чітко прописана технологія створення, усуваються всі виявлені на етапі проектування помилки, зазначає Максим:
— Теплицю побудував сам, дещо допомагали друзі та родина. Десь зробили навскос, помилилися, вилізли недоліки, які треба виправляти і переробляти.
Його засновник планує використовувати теплицю для розвитку власного сільського господарства. Максим уже створив і просуває бренд Max Greenhouse, під яким продає продукцію, вирощену в теплиці. У рослинність можна садити що завгодно, навіть картоплю, – жартує Максим Попов:
– Тут потрібно підходити з точки зору економічної доцільності. Вегетаційний період томатів – 3 місяці, шпинату, руколи, листової капусти – 21 день. Тому ми зробили акцент на зелені, і люди її сприймають добре, попит хороший.
Зараз реалізація переважно через соціальні мережі. У планах на найближче майбутнє – укладення договорів з ресторанами та кафе. У створення теплиці було вкладено близько 600 тисяч рублів, з яких 500 тисяч – грант, 100 тисяч – власні кошти засновника. Проект уже почав окупатися та приносити дохід. За два роки Максиму вдалося відбити близько 25-30% інвестицій. Влітку він планує розширити територію своєї ферми та побудувати другий вегетаріанський цех.